Зітхнув збентежений Тарас.
Таке знайоме все до болю:
Царем звойований Кавказ,
Сябри самі ідуть в неволю.
Хатки біленькі у садках
Десь в стороні від магістралей.
Й блукає сам Кобзар в гадках,
Що буде із народом далі.
Аж чує гул гучних сирен.
Що сталось в Києві так рано?
З-поміж каштанових чуприн
Усе відразу й не розглянеш…
Та люд довкола гомонить:
То сам слуга народу їде!
--Так ось кому тепер щастить,
Не вірив я, що правда зійде.
І я колись біля дверей
Чекав наказів Енгельгардта.
Сікли на стайні. А тепер
Все навпаки--змішались карти.
Настав для слуг щасливий час —
Авто, кортежі, охорона…
Чому ж раніш знущались з нас?
Чом не щастило на патрона?
…Стоїть замислившись Тарас,
Таки утямити не може,
Ким є сьогодні кожен з нас,
І на вельмож чом слуги схожі.
Майстерно, Валентино! Дуже сподобалось! І так класно ритм вибраний... Вибачаюсь за пиво... Непристойно трохи жінці подавати такий напій, але нема вина... Прибрали в смайликах. Зараз піду до Юхниці розбиратися, що за непорядок. Неможна навіть даму толково пригостити....
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Пива не цураюся Якщо пригощають, можу трішки випити
БРАВО! 
Якщо пригощають, можу трішки випити 
Але всеодно, коли я тут був царем 
то порядок кращий був...
