Як різко замовкла душа.....
Як різко нависла в ній тиша,
Неначе беззвучна гроза,
А дзюрки проточує миша.
Як різко за днем іде ніч,
І правити хоче вже вічність,
Чернетки пішли десь у піч,
Вірші часом також калічать.
Так страшно сідати в куток,
Та зараз це просто так треба,
Ступити назад треба крок,
Щоб ти міг торкнутися неба....
Гарно написано! Складається враження від прочитаного що щось нависло над ЛГ В куток ЛГ дайте зошит і олівця щоб надалі дивувала своїми творами, поки хтось торкатиметься неба
Galkka2 відповів на коментар Katran, 05.06.2019 - 08:43
Творити, часом, зовсім не хочеться, особливо коли розумієш, що воно таке не потрібне)))) дякую!
В куток ЛГ дайте зошит і олівця щоб надалі дивувала своїми творами, поки хтось торкатиметься неба 
