Вибач, та на зустріч не ступити кроку
Я тепер попався в пастку назавжди
Вибрало кохати серце карооку
А де очі карі – спокою не жди…
Не піду питати у циган про долю
Не заплачу, - мужньо вистою в бою
Як травневий вітер обікрав тополю
Так і я розтратив молодість твою
І летіли стріли сірих чар у спину
Крадькома реальність валячи з під ніг
Я не вартий вічність, але на хвилину
Подаруй не погляд – свій цнотливий сміх
Знаю, - я для тебе, лиш момент пройдешній
Недолуга згадка, неглибокий слід
Та в діла духовні, у діла сердешні
Здайся, не кривляйся, манячи услід
Заплітають коси вже вітри весняні
І уста червоні на чужій щоці
Я колись важливе не сказав коханій
Я колись пастельні вибрав олівці
вдячний за увагу
