Прийшла Весна, - «пора саджати»!..
Узяв лопату я до рук,
Щоб, як завжди, перекопати
Свою ділянку біля лук.
Ростуть тут овочі і квіти,
Вже перейшов через струмок,
Ну як від того не радіти?
Врожай майбутній із думок!
Привітно сонце зігріває,
Пташки цвірінькають навкруг,
Хто до землі бажання має
Оцінить сенс моїх потуг!
Аж раптом бачу безпорадно:
Немає клаптика землі,
Який щороку так нещадно
Втирав у пальці мозолі...
Та скільки ж часу промайнуло?
Ще вчора тут були лани,
Усе довкола затягнули
«Зелені слуги» - бур'яни!!!
Турбо-режими увімкнули,
Літають нишком у Оман,
З «розмов таємних» ми почули,
Що заправляє всім «Профан»?!.
Оце сучасна режисура,
Кого в нас тільки не було:
«бджоляр», «барига», «праффєсура»,
Й такі, що мріють про «х*йло»...
«уМєлий Ван» - навчає лохов,
«Єрмак» веде всіх у Сибір,
Безпеку рулить «Сєвий Оха»,
А «Яшка-тисяча» - банкір…
Нема земельки! Все про*рали!
Топлю платіжками знов піч,
Бур'ян з комічного «кварталу» -
Моїм культурам параліч!
Ну як тут вголос не кричати?
Вже кожен перший - казнокрад...
САДЖАТИ - то не сценки грати,
А краще - гідних ОБИРАТИ,
Тоді в країні буде лад!
02.03.2020
