Синочку, дякую за щастя,
Що маю я для кого жить,
Хоча і в будень, і в неділю
Завжди моя душа щемить…
За те, що я молюсь за тебе,
Складаю вірші та пісні,
За те, що я гордитись можу,
Бо ж не дарма прожила дні…
Сьогодні я – щаслива мама,
Бо лиш в тобі моє життя,
Якщо й були життєві драми,
То всі сплили у небуття…
Синочку, дякую й за пісню,
Що ще в дитинстві наспівав…
За те, що слухаєш молитву
Й свої таланти не втоптав.
За те, що ти живеш, як вчили –
Вкраїну любиш над усе,
Що не шукаєш свого щастя,
Далеко там, де все чуже...
Дай Боже, щоб щаслива доля
Тобі дарована з Небес –
Кохана щоб була найкраща,
Й тебе кохала щоб без меж.
Живу і далі жити хочу,
Щоб бачити твоїх синів,
Та дочок, що колись лелеки
Вам принесуть, як ти хотів...
Синочку, дякую за мову,
Що з модою не продаєш –
Хоча й чужих давно навчився,
Та свою рідну бережеш.
Щаслива я і цим горджуся,
Бо в мене ти найкращий син!
Тому я Богу помолюсь,
Щоб дав мені побільше сил.
Щоб не одну ще вишиванку
Життєву вишити й в піснях,
Щоб дав Господь щасливу долю
Благословив тобі життєвий шлях!
11.06.2020
#поезія_Іванна_Осос
