UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Галина Лябук: Вчинок. - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Родвін, 30.12.2020 - 19:32
Господи ж Боже мій, це, щоб не залаятись...Натуралістичний вірш... Зачепила за душу.   Які вчителі, таке й суспільство. Галина Лябук відповів на коментар Родвін, 03.01.2021 - 11:23
Спасибі, Вам, за душевне сприйняття цього твору, написаного на реальних подіях. Образи ніколи не тримала, потім зустрічались дуже рідко з вчителькою, але в пам'яті - просто закарбувалось.  
Олег Крушельницький, 15.11.2020 - 19:32
 А мені Микитівна казала. Ти в мене Олежуня будяк серед роз, а я так тішився. Вона посадила мене поміж відмінницями і любувалась, поки батьки дівчат не пришли і не всипали нам обом, бо дівчата всі з'їхали у навчані. Кажуть - Микитівно, вони ж не Вас слухають, а його)- тобіш мене) але Микитівна все одно мене любила більше всіх і далеко не за оцінки.)
Галина Лябук відповів на коментар Олег Крушельницький, 16.11.2020 - 17:32
Щиро вдячна Вам за цікавий, змістовний відгук. Приємно, що я своїм віршем сколихнула Ваші спомини. Я думаю, Олеже, що в ранньому дитинстві діти ще мало розуміють, швидко забувають сказане вчителем чи дорослим. А вражає дитину дія дорослого: кинути цей букетик перед моїми очима на вулицю, бо двері були відчинені, прямо на подвір'я... Викинути вона могла потім... Тут щось вище образи, бо запам' яталось на все життя. Можливо я не права, не знаю. Спасибі, Вам, що заходите, завжди рада.
Олег Крушельницький відповів на коментар Галина Лябук, 16.11.2020 - 17:58
Це чисто людський фактор і така людина не повинна бути, як вчителем, як лікарем, поліцейським... але світ сплетений із парадоксів. В мене перша вчителька була Ольга Микитівна від Бога, а от вже с четвертого класу Марія Яківна — подібна до вашої) Постійно говорила: Вы тупоголовые и толсткожие)
Галина Лябук відповів на коментар Олег Крушельницький, 16.11.2020 - 19:01
Згідна з Вами стовідсотково за людський фактор, тому так і відбувається. Нехай нам уже щастить на лікарів від Бога, Олеже, а вчителів хороших внукам. 
Галина Лябук відповів на коментар Любов Іванова, 15.10.2020 - 19:36
Ніколи не тримала зла на цю вчительку, але і досі в пам'яті ця яскрава картина. Це на все життя - така сильна була образа. Дякую сердечно, Любочко, за підтримку і розуміння.
Галина Лябук відповів на коментар Зоя Енеївна, 07.10.2020 - 14:16
Щирі слова подяки, Вам, за підтримку, тепле сприйняття мого вірша. Приємно, що заходите, завжди рада гостям.
Людмила Григорівна, 05.10.2020 - 21:23
Сумно... На жаль, доводиться спостерігати, як грубо дорослі розмовляють з дітьми. Навіть рідні мами.А потім ображаються в старості, що діти до них непривітні та грубі...     
Галина Лябук відповів на коментар Людмила Григорівна, 06.10.2020 - 21:02
Погоджуюсь з Вашими роздумами, Людмило. Правда Ваша, бо ця образа дитяча залишається в пам'яті на все життя. Сердечно вдячна, що читаєте мої твори, підтримуєте.
Галина Лябук відповів на коментар Леонід Луговий, 22.09.2020 - 12:59
Сердечно вдячна Вам за мудру думку. Давно написала цей вірш. Так і лежав серед дуже особистих віршів, що не друкуються. Муляв очі... поки рішилася, змінивши ім'я вчительки. Спасибі, Вам, що заходите, завжди рада.
Леонід Луговий відповів на коментар Галина Лябук, 22.09.2020 - 20:18
Подумайте... Може все-таки повернути ім'я?  
Галина Лябук відповів на коментар Леонід Луговий, 23.09.2020 - 11:46
Я гадаю, Леоніде, що вчительки вже немає в живих, бо пройшло дуже багато років. Тому зробила саме так. А вчинок повчальний для молодих педагогів, а ось хтось прочитає, задумається і узнає, яка ранима дитяча душа. Мені приємно, що Ви не байдужі до моєї історії, якщо не вірно назвала Ваше ім'я, простіть
Галина Лябук відповів на коментар Віктор Варварич, 14.09.2020 - 11:57
Вдячна щиро, Вікторе, за хороший відгук на вірш. Завжди рада, як заходите.
Надія Башинська, 08.09.2020 - 13:01
Вражена... Та вважаю, що Вам дуже пощастило вже тим, що це був для Вас, Галино, життєвий урок ввічливості, людяності. Він пройшов через біль. Зате Ви були і є уважними до людей. Цінуймо такі уроки. Вони в нашому житті невипадкові. 
Галина Лябук відповів на коментар Надія Башинська, 09.09.2020 - 20:31
Вдячна сердечно, Надійко, за такий щирий, зворушливий коментар. Ви, як провидиця, бо все так і склалося, Я педагог і до краплини віддавала себе дітям, була і є такою, як Ви пишете... Це урок на все життя...
Надія Башинська відповів на коментар Галина Лябук, 09.09.2020 - 20:36
 Я рада за Вас!  Ви засвоїли урок!    
Веселенька Дачниця, 07.09.2020 - 14:58
Такий світлий початок... але, що зробиш, в житті на жаль, бувають дуже неприємні ситуації з "такими педагогами". В містах, то воно не так замітно, як в селі, чиї діти, яких батьків... Було мені теж обідно, бо "впіймав педагог, як я щедрувала"... в шкільній стінгазеті позорили, а тепер в першому ряду стоїть в церкві, і "лиже попу руки"... Виховання не ходити в церкву, дало свої плоди... а в Бога, як вірила в душі так і вірю. Давно пробачила "цим педагогам", просто читала Ваше і своє згадалось...Пробачте тій "горе-вчительці",хай забудеться, як поганий сон. Галина Лябук відповів на коментар Веселенька Дачниця, 07.09.2020 - 16:28
Нарешті наважилась і опублікувала цей вірш, змінивши ім'я вчительки. Давно написала його і він постійно маячив перед очима. Тепер постараюсь не згадувать. Я не тримала неприязні до вчительки, але дитяча душа дуже ранима і в пам'яті й досі все, як на картинці.Від душі дякую за зворушливий коментар. У кожного з нас є свої спогади про дитинство. Мені приємно, що Ви поділилися ними зі мною. Завжди Вам, рада. Добра, наснаги.
Галина Лябук відповів на коментар Вячеслав Рындин, 07.09.2020 - 11:27
Щиро вдячна, п. Вячеславе, за підтримку мого вірша, приємно, що завітали.
Галина Лябук відповів на коментар Lana P., 05.09.2020 - 11:04
Безмежно вдячна, Ланочко, за відгук, підтримку. Можливо через те, що вчителька так і залишилась жити у нашому селі, доводилось бачитись, а може така вразлива дитяча душа - це не могла забути і досі. Спасибі за оцінку.
C.GREY, 02.09.2020 - 11:19
 Зраджую своєму звичаю коментувати експромтами... через таку несподівану кінцівку. Вона навіяла спогади про мій перший раз у перший клас. Та хоч цей день для мене і однокласників видався спокійним і щасливим... але про перший навчальний рік вцілому, - можна знімати фільм жахів... Тож по такій сумній події зображеній у вірші - мої глибокі співчуття ЛГ... Та нехай ця подія не затьмарює осінній настрій 
Галина Лябук відповів на коментар C.GREY, 02.09.2020 - 18:27
Вдячна, Вам, сердечно за такий зворушливий коментар. Перше вересня завжди для мене особливе, бо почесне місце в моєму житті займають діти. Цей випадок не вдається забути, така видно дитяча душа, що так глибоко залягає образа. Приємно, що мій вірш, сколихнув і Ваші спомини про дитинство. Якими тільки ми не були... але ці роки неповторні.
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
