Не лічи моїх літ,
Ті роки сивиною гаптує,
Не приходь наяву,
Через дикі галуззя-терни.
А приходь в мої сни –
У тих снах ще кохання вирує,
Та у мрії приходь,
Через ніжну духмяність весни.
Не лічи моїх літ,
Ті роки табуном промайнули.
Не вернути назад,
Бо вже пилом припали сліди.
Там співав соловей,
Та не можна вернути минуле,
Не придбати квиток,
Бо немає дороги туди.
Не лічи моїх літ...
Ті роки віддзвеніли струмками,
Гай зелений шумить,
Та я більше туди не прийду.
А душа молода –
Не спішить за моїми роками,
І звучить мій романс
У пожухлім осіннім саду.
Чудово! 
Мелодійно...
