моє ім'я нічого не важить.
мої надбання – ще легші.
моє майбутнє – морок і глушина,
і спогади про минуле.
сонячні дні – десь далеко.
хмари вкривають небо,
й напевно, так буде завжди.
все, що я мав, звіяно вітром,
все, що мене турбувало, спливло.
куди мені піти, що мені робити?
все на світі здається пустим
і нічого не вартим;
лишаються тільки думки про тебе.
ти просто істерично сміялася,
коли я умовляв тебе не йти.
тепер я можу тільки плакати,
і тільки це мені не набридає.
світ – придатне місце для усамітнення,
але не для щасливого життя.
тут кожен живе сам для себе,
а дбати про когось вважається дивним.
чому я тут стою? піду додому,
сяду та й заплачу.
сльози та зітхання – все, що мені лишилося.
я хотів би, щоб зникли спогади,
а так – нічого не хочу.
згадуй і ти про мене: можеш і зловтішатися,
лиш не кляни, бо то вже було б
зовсім нестерпно
solitude, black sabbath
https://www.youtube.com/watch?v=amwQytRNvEw
