В вікнах сизий плин
Тінями хмарин
І журливу пісню піє осінь
Де старенький тин
Не скрипить вже млин
Лише стіни все сіріють йдосі
Хочеться й мені
Підспівать в вікні
Ранок віддзеркалюється в росах
Чи життя чи в сні
Дні оті шепніть
З прадідів снопів пучок колосся
Ось стежина таж
Й річки берег наш
Де ми з очеретом гомоніли
Дзюркотить вода
Каже не біда
Осінь закотилась в душу мила
Двох лелек з гнізда
Осінь зве руда
З річкою життя і їхня пісня
В вирій вже тепер
Рідний край завмер
Кличе золотава осінь пізня
09.11.2020р.
Так поёт печально песню осень
песнь
Стая сизых туч
Солнца с тени луч
И поёт печально песню осень
Где плетень средь лип
Мельницы где скрип
Серых стен старинных прячет просинь
Хочется и мне
Ей подпеть в окне
Утро увлекает в звёздных росах
В жизни иль во сне
Вновь шепните с дней
Прадедов снопов пучок колосьев
Вот тропинка та ж
Речки берег наш
Где мы с камышом тогда шептались
Всё журчит вода
Вроде не беда
В душу так ласкаться осень стала
Аистов с гнезда
Каждый год всегда
Осени призывная ждёт песня
В тёплые края
Через три моря
Улетать до дней далёких вешних
09.11.2020 г.
