Як сніг іде, про що писати?
Весною кажуть про струмки.
Як осінь вогнищем все палить,
То в літку врода навкруги.
Або про райдугу у небі,
Після дощу всі босоніж,
Чи про страшну бабайку діда
Писати в тиху теплу ніч?
А там шалено пахне літо,
Стрибає в бійки та ставки,
А в серці холодно і злива,
«Пиши крізь сум», — кажу собі.
Та ні, з-під палки — це не творчість,
Щоб народити треба час.
Немає рими, снів немає —
Іде зачаття слів та фраз.
Для тих, хто в серці замерзає,
Для всіх самотніх на землі.
Нехай ніхто про це не знає,
А ти пиши, душа, пиши!
Олександр Кармишев
01.12.2020
