Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ки Ба 1: a realibus ad realiora - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сніг_на_голову, 18.02.2021 - 17:25
"під снігом торішня трава вперто вдає живу" — це люблю, коли згадують траву - вона ж вічна)
Пісаренчиха, 18.02.2021 - 15:29
НагадалиЗбирай в долоні сльози місяця. Молись вікна блідій іконі. Сну беззмістовна нісенітниця Лишила білий слід на скроні. Сова злякала ніч розхристану. Займаються бетонні труни. Хапай за хвіст зрадливу істину. Перебирай прозріння струни. Натхнення, сумнівом скалічене, Лоскоче музу, що востаннє, Сміється, як квітуча дівчина, Ще не отруєна коханням. |
|
|