епіцентр снігового хаосу
крутить чорну спіраль тротуар_
на заблуду розхристану босу
озирнувся розбитий ліхтар_
>
посміхнувся поживі анубіс,
що зірвався таки з ланцюга_
березневих пейзажів фольга_
янгол з бісом в нервовій напрузі
репетують посвяту відлизі_
>
буде ранок із бруду та слизу_
будуть рани відірваних крил_
де заблуда_ навшпиньки по кризі
в темних вирвах безсонь очі сизі
що навколо_ атрактори смерті_
кубометри бетонних могил_
>
епіцентр снігового хаосу_
вздовж кадастрових меж_ навпростець_
кожен спогад – рубцем на рубець_
змій у роті, під черепом – оси,
то регоче, то вовком голосить,
оминає злих поглядів коси
і тремтить_ як на шльондрі чернець_
