Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє. *І, як сіяв, упало одне край дороги, - і було повитоптуване, а птахи небесні його повидзьобували.
*Друге ж упало на грунт кам"янистий, - і, зійшовши, усохло, не мало бо вогкості.
*А інше упало між терни, - і вигнався терен, і його поглушив.
* А ще інше упало на добру землю, - і, зійшовши, уродило стократно.
***Ось, що означає ця притча: Зерно - це Боже Слово.
*А котрі край дороги,- це ті, хто слухає, але потім приходить диявол і забирає слово, з їхнього серця, щоб не ввірували, й не спаслися вони.
* А що на кам"яному грунті,- це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю;та кореня не мають вони, вірують дочасно - і за час випробовування відпадають.
*А ті що впали між терен, - це ті, хто слухає слово, але, ходячи, бувають придушені клопотами, та багатством, та життьовими розкошами, - і плоду вони не дають.
*А те, що на добрій землі,- це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, - і плід приносять вони в терпеливості.
ID:
912047
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 25.04.2021 23:48:42
© дата внесення змiн: 26.04.2021 00:08:31
автор: геометрія
Вкажіть причину вашої скарги
|
