Спекотні дні, холодні ночі,
Світанки, вкутані в туман…
А вечори, бездонні очі…
Дописує літо роман…
Тривожним клекотом на стрісі
Збирають клунки боцюни…
В старенькій клітчатій валізі
Ховають літо до весни.
Солодкі груші крадуть сонце,
Звисають сонця на гілках…
І груша стала охоронцем,
Що виніс сонце на руках.
І я краду шматочок літа,
Мого, із сонцем серед гроз.
Я знаю – буду ним зігріта
У зиму, в холод, в сніг, мороз.
