Живеш у сні, і сон цей - мілководдя,
Понурої ріки стареча млявість,
Прогулянка крізь себе, і поодаль
Живих людей. Вколисана цікавість
До всього того, що колись любили.
Усе тече через густі тумани,
Повітря ріже, а тебе щосили -
Твого життя безцільність та обмани,
Твою природу - зверхньо оминає.
Лиш сором груди їсть, що ти тут є,
І що, насправді, тут тебе немає.
Пишете "мілководдя", а відчуття, ніби слова зі своєї глибини видобули.
І ще, пробачте за непрохану пораду, зауважу те, на що нещодавно сама звернула увагу: "Якщо «насправді» означає констатацію правдивості якось події, воно не виділяється комами."
Дякую, Євгеніє, почитала більше про це.
Тут слово "насправді" вжито у значенні "власне кажучи". У разі підтвердження, перефразовуючи, речення звучало б так : "Тут тебе і правда немає". А я мала на увазі певний жаль, тобто, герой ніби тут, але його ніби й нема. Тому думаю, що, певно, треба виділяти, можу помилятись