душа в агрегатному стані осіннього диму
проходить крізь ковані грати із пауз та слів_
по правилах грати, натужно вдавати людину,
обходячи влежані скирти відтятих голів_
>
дарують належне байдужому тьмяному сонцю
бюджетні блаженні багатозадачні жерці_
периметр можливого зла стережуть охоронці
в затертих одежах у глині смолі та муці_
>
порожні утроби намолених мертвими храмів,
ці дрібносерійні хрести по забутих шляхах_
докучливий сморід бензину / вина / фіміаму,
колюча сіль сліз на зашерхлих кривавих вустах_
>
душа в агрегатному стані осіннього диму_
замерзлі вужі на могилах осміяних мрій_
окреслюєш коло, втискаєш притягнуту риму,
на вказане місце стаєш в теракотовий стрій_
