верлібр
Як красномовно
Ти розмовляєш
Друже мій
Недаром кажуть
Час тече в обидва кінці
І немає йому
Краю у Вічності
Все що бачимо навкруг
Воно значимо
Чи то у мареві фантазій
Чи у факті моменту
І ми буваємо вражені
Від побаченого
Що можуть руки людські
У відтворенні задумки
Бо у даних витворах
Велич людської творчості
В усій красі форм і деталей
Летючості думки
Якщо навчимося
Берегти надбання історії
Воно буде виховувати
Нові покоління
Цінувати все
Що навкруг нас
Дасть змогу
Підійматися людській свідомості
Адже можна лише
На такій ось основі
Як Любов один до одного
Та до Природи
До пам'яті людської
У витворах творчої краси
І наснаги
Передуючих поколінь
Рухатися далі
Це як точки опертя
Без яких не можна
Буде пояснити
Довгу тривалість
Людського буття
Не без періодичного
Варварства
Протистоянь
Ще й досі не зжитого
Поколіннями навіть
Освіченого Людства
Але так чи інакше
Час безперервно
Пише Історію
Яку ми часто
Спотворюємо
Ради коротких
Корисливих забаганок
Тож подивуємося
На збережене
У вічному часі
Де наші проміжні зупинки
Є такими важливими
Сходинками підйому
В живій послідовності
Поколінь землян
Заради світлого майбуття
Плеканого Христом
20.05.2022р.
На фото:
Храмовий комплекс Баальбек в Лівані
як артефакт стародавньої високорозвиненої цивілізації
