*****
Сиджу, занурений в думки
Я про життя-буття земне,
Пишу поезії рядки
Про те, що повсякчас мене
Хвилює чи то бадьорить,
Щоб я лише вперед ішов,
Свого життя щасливу мить
На цьому світі віднайшов;
Ту мить, яка мене навчить,
Як маю жити в світі цім
І що повинен я робить,
Щоб я як слід цілком у нім
Всі сторони життя пізнав
І щоб збагнув його я зміст ‒
Аби я реалізував
Себе, підвищив цим же ріст
Духовний свій, також поміг
Його і іншим досягти,
Щоб кожен, хто жадає, зміг
До бажаної висоти
Дійти не в снах, а наяву,
Розкривши свій потенціал,
Ту силу внутрішню, живу,
Її втілити в ідеал,
Яким жагуче прагнеш ти
Насправді стати за життя,
Щоб в світ, в якім живеш, внести
Те, що сучасне й майбуття
Завжди лише вперед вело б,
До розвитку, та без кінця,
Аби на світі все змогло б
Дійти до чистого взірця.
Євген Ковальчук, 29. 01. 2019
Гарно описали,сподобалось
