Все плететься з глибини з роками
І ми ростемо з кожним днем
Немовби поглинаєм славу
Не маючи ні з чим проблем
І лине все неначе пташка
Курличе наче журавель
Живемо наче в «Божих» ласках
Під шумом й дзвіном всіх шабель
Так називаємо слова ми
Що нас ведуть в життя ріллі
Ми ними здобуваєм славу
Не лиш собі а всій Землі
Світанок знову ми зустрінем
Неначе славу всю свою
Бо починаєм знову жити
Все із початку, із Раю
На закритті своєї долі
Як ніччю темною ідем
Своє життя ми закриваєм
Всім своїм щастям бо живем
27.05.2003 (Яресько Я.М).
