Іду до тебе осене, як уперше
Кожен раз закохуюсь у твою красу.
Ночами пишу тобі пісні у вершах,
Щоб відчути до глибин твою струну.
Осене іду до тебе немов у храм
Кожен раз ти, привітно зустрічаєш.
Я знову прийду у сто перше у твій храм
Знаю, піснею мене привітаєш.
Кленове листячко немов сузір'я
У променях сонечка сяє ,блищить.
Летить, летить, і летить на подвір'я...
Дарує нам кохана щасливу мить.
Падолистом опадає жовте листя
Із верховіть немов би мої роки.
Вітає сонечко осінь із захристя
Благословить долю зi своєї руки.
Крізь літа йду в золоту осінь - Листопад
І , так не хочу іти в дощ, до зими.
А завтра покриє листячко снігопад
Білий сніг до саду замете сліди.
Я дивлюся на тебе, не надивлюся!
І хочу ,ще побути із тобою.
На тебе немов на ікону молюся
Згораю у твоїй красі листвою.
Сонечко озолотило верховіття
Слухаю, як шумлять стрункі ясени.
Срібне павутиння розмаяло віття,
Як на моїх скронях срібло сивини.
Розправляю крила ,як сизокрилий птах
Коли бачу твої коси золоті .
Осене веди мене в казку у піснях!,
Щоб відчути благодать на висоті .