Відійшов у вічність Дмитро Павличко, класик української літератури, письменник, перекладач, суспільний і політичний діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща у 1999-2002 роках. Ініціатор встановлення пам’ятника Тарасові Шевченкові у Варшаві.
Схиляємо свої голови перед Поетом.
Дмитро Павличко — один із авторів Декларації про Державний суверенітет України та першої зовнішньополітичної доктрини самостійної держави, почесний професор НаУКМА, Голова Української всесвітньої координаційної ради . Його працю визнано наданням звання «Герой України» й орденами. А поезія «Два кольори» стала однією з найвідоміших в Україні пісень, сконцентрувавши в собі традиційне українське світосприйняття.
Навіть перебуваючи цілком у межах дозволеного радянською цензурою, поезія Дмитра Павличка вирізнялася соціальною та етичною гостротою, явленою і в одній із останніх збірок — «Вірші з Майдану». У більш зрілій поезії вияскравлюється драматичний характер, з’являється витонченість пейзажу, філософська глибина, вони часто орієнтовані на світову культуру й літературу.
Іван Дзюба помічав «невичерпну вибуховість темпераменту» Павличка, а водночас «самовладання», «поєднання максималізму й тверезості», «політичність у найкращому розумінні», з провідним мотивом свободи. Риси, які в пізній творчості єдналися з філософською та еротичною лірикою. Володимир Моренець писав про «Таємницю твого обличчя», що збірка «хоч і ввійшла в десятиліття явищем майже унікальним, та аж ніяк не випадковим. З вершин життєвого досвіду він оспівав любов як найбільшу цінність життя, запоруку його осмисленості й тривання». До цієї збірки увійшла пронизлива пісня «Моя любове, ти – як Бог».
Дмитро Павличко, чи не єдиний із радянських письменників, спромігся на покаяння (збірка «Покаянні псальми»), решта ж — безтурботно списали свої помилки радянського часу на обставини.
Він був також літературним критиком, публіцистом, сценаристом, перекладав із англійської, іспанської, італійської, французької, португальської, їдиш і слов’янських мов.
Сонет — улюблена форма не лише в оригінальній творчості поета, але й у його перекладацькому доробку. Дмитро Павличко уклав антологію перекладів «Світовий сонет», де серед інших — найбільше перекладів польських авторів: від XVI століття (Миколая Семп-Шажинського) — й до сучасних Ернеста Бриля та Богдана Дроздовського.
Зрештою, неможливо говорити про біографію Дмитра Павличка й не згадати про його доньку – Соломію Павличко, яка пішла з життя зовсім молодою, але наукові дослідження якої надали абсолютно нових, притомних і життєствердних якостей українській літературній критиці. Засноване Соломією Павличко видавництво сьогодні очолює її донька.
