Немає слів... Немає сил та віку,
Щоб зазіхати в повноціннії літа, та...
Не можу я без цього чоловіка...
Без битих фраз стає історія пуста:
Він увірвався між життям несамовито,
Поривом вітру... землетрусом... з-поміж снів...
Затьмарив сонце, теплий подих квітів,
Тепло проміння та жару від літніх днів,
Забрав весь спокій, вже усталений роками,
Та розпалив багаття поміж нами...
Він - наслання, що сум, думки вбирає...
Я хвора... Моє серце завмирає...
Він - моя слабкість, за спиною - сила...
Відмовити собі - життя не миле,
Лиш мить - і всі бажання про одне:
Залишу світ, залишу все в безодні,
Лише б торкнулись знову ці долоні
Душі, обличчя, тіла... Від тенет,
Мов павутиння, липну в непокорі,
Жадана, млію до безволля хвора...
Він - моя гордість й... неминуча слабкість...
Я у житті не здатна прогинатись, та...
Лиш миттєвість із ним поряд - радість
Та посмішка здолає мене вмить...
Вщент поглинає... розум у безмежжі...
І розумію - цілковита протилежність...
І усвідомлюю - то все не має межі,
Та не відмовлюсь - гірше, ніж болить...
У всього світу вирву, як останнє.
Нарешті осягнула це Кохання!
***
На вірш надихнув текст із мережі Інтернет, на жаль російською, автор невідомий:
"Я не могу без этого мужчины. Он ворвался в мою жизнь резким порывом ветра. Он моё наваждение. Которое заставляет всю мою сущность скучать по нему и думать о нем
.Он стал Мужчиной, который целует мою душу …
Он стал моей слабостью. Чем-тo, в чем я не могу себе отказать. Я умею с мраморным лицом смотреть страху в глаза и не моргнуть, не повести даже мускулом перед многими людьми… Но ему нужно всего 10 секунд, чтобы заставить меня расплываться в улыбке. Он стал единственным, кому я готова сдаться. Гoрдая и сильная, я первый раз в жизни чувствую нелепую уязвимость перед человеком. И это чувство, будто ты теряешь контроль на oгромной скорости и при этом радуешься как ребёнок, что скоро разобьёшься. Он стал моей слабостью. Чем — то, от чего я не могу отказаться даже во благо. Он стал единственным мужчиной, которого я хочу оставить себе, отняв у всего мира. И к которому я хочу уйти, оставив весь мир где-то там, за спиной…"
/З мережі Інтернет. Автор невідомий/
ID:
972876
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 04.02.2023 22:56:42
© дата внесення змiн: 04.02.2023 22:56:42
автор: Володимир Науменко
Вкажіть причину вашої скарги
|
