Роки минають, а він квітне
Живе як жив у світі він
Стоїть не рушачись із міста
Серед прекрасних думок-стін
Цвітуть каштани на дорогах
Його квітчають на весні
Щоб був щасливий наший погляд
Цвітуть знов квіти мов в саді
Йому не рік а досить більше
І знову буде ювілей
Ми 35-тий зустрічаєм
Він знов дарує світ ідей
Зірки засяють на погонах
Із ним ми славу пронесемо
Відновимо його величність
За його душу ми помремо
Він єдиний і величний
Час іде а він стоїть
Інститут полтавський вічний
Прийме всіх, лише прийдіть
І готує мужніх хлопців
І з ним щастя знов летить
Вознесем його не першість
Будуть зорі знов іскрить
13.11.2003 (Яресько Я.М).