Я тобі ніколи нічого не значив...
Навіть як однокласник...
Ти була мені всім світом...
Згадай як я на тебе дивився...
Я знав що нічого не буде...
Та я любив всім серцем....
Що тут скажеш я закоханий досі...
Запам'ятай мої слова колись
Ти втратиш все що маєш....
Бог є на небі , він тебе скарає...
Плюс чорні книги що мене на полиці
Так як я на світі кохають одиниці.
Постійно думаю вмерти ....
Ті рази не вдалось заподіяти собі смерті
Для чого я живу на цьому світі?
Ти ж не моя і не будеш моєю...
Життя наче оповите змією....
Поети не потрібні нікому....
Ні односельчанам , ні однокласникам, ні християнам навіть....
Ні я не буду благати мене кохати
Прийшов час треба вмирати....
