Прийшла в церкву стара баба,
Свічок накупила;
Де була яка ікона,
Всюди поліпила.
І ще пара осталася,
Де ж їх приліпити?..
"Ага! - каже, - мов знайдеться
Святого Микити!"
Знайшла баба і Микиту -
Святий чорта ціпить!..
Баба одну йому ставить,
Другу чорту ліпить...
Бачать люди й розважають,
Щоб там не ліпила:
"Що ти, бабо, - кажуть робиш?
Та ж то вража сила!.."
Але баба обернулась:
"Не судіте, люди!
Ніхто того не відає,
Де по смерті буде...
Чи у небі, чи у пеклі
Скажуть вікувати;
Треба всюди, добрі люди,
Приятеля мати!"
Життя бабу навчило 
