Пресвятій Трійці
із Пресвятою Богородицею
з любовʼю і натхненням
присвячується!
Отче, що з-за горизонту
чи з-за темені єси, —
дай я хоч постану між дворами
вже просочуюсь втрачаю часу
раму
дай хай плечі вчують —
храм я і ув Храмі…
як Ти думаєш — я творю…
бо Ти з нами
Отче наш, й не стямлюсь —
і над київськими куполами
Ти одягнеш небо для краси!!!
чую тягну смисл —
як стовп!! —
бо має ! змисли храмові!..
тепер однаково —
в небо буть стрімчатим
аби хоч стричати
тепер впали
в майбутті
всі мазохістські
ШІ-жарти…
схоче хто молитись
гостро-довго —
вже не довго
стовпом стати!..
гостро так як я
тоді
не зможе й нагинатись
чи до кого і схилятись…
так як в Небі Бог
я скульптор —
перед Церквою стоїть
не спроба вибачатись!!
Тільки
плакати й стояти!..
Господи
прости мені
мов немовляті
Церква не домолюється:
мало молиться.
Як це розмовляти
про що домовлятись?
так ось немовляті
добре
як безгласому
і в сльозах стояти!
Вполовину — все??
або напів…
я святе —
з Тобою — можу
дбати!..
Ти би теж — тут
чи не остовпів!
я, бувало,
як поможу —
всі хочуть
втікати!..
не хочуть більш бачити…
або з того соромно?
(що спогадується?)
і спішать —
зникати!..
це ж чуття стовпа —
не на хвилину
й добре —
коли згори Світло!!
ти не скульптор?
буде з тебе
глина!
Добре це між скульпторами
між стовпами
у сльозах творити й —
в сльозах жити!!
Щось ШІ аж заспішив так —…
в прах
вірних носити?
чи біля стовпів
не зможе?
в Небі спів лишити?
Господи,
нема з ким дихати…
тільки Мати Божа — надихає жити
і любити!
Отче, що з-за горизонту
чи з-за темені єси
дай я хоч постану між дворами
вже просочуюсь втрачаю часу
раму
дай хай плечі вчують —
храм я і ув Храмі…
як Ти думаєш — я творю…
бо Ти з нами
Отче наш, й не стямлюсь —
і над київськими куполами
Ти одягнеш небо для краси!!!
чую тягну смисл —
як стовп!! —
бо має ! змисли храмові!..
08.07.2023,
Київ —
другий Єрусалим
В мене багато друзів, можна сказати - особливо обдарованих, Бог так подав, тільки б збільшувалось духовне і зменшувалось, Богоугодним ставало б природнє... Дуже дякую Вам!
Гарна присвята!
