Вона приймає всіх і всюди
Під купол Божий до небес.
До неї ходять різні люди
І вкотре там Ісус Воскрес.
Скриплять завіси, скрип-за-скрипом,
Поріг протерся від чобіт.
Там свічка плаче тихим схлипом
І очищає ладан світ.
Із стін дубових, ще прадавніх,
У очі дивляться святі,
Візьми, людино, з рук Господніх –
Найважливіший дар в житті.
Приходять діти та дорослі
І ставлять душу на вівтар.
Ясніє синь у високості
Під дзвін церковний поміж хмар.
Без лицемірства і гордині
В куточку молиться вдова.
Церковця всіх приймає нині
І пише Ангел всі слова.
Враз, опустивши погляд, боком
Ідуть до Бога, як на торг, –
Царьки, вельможі… крок за кроком,
Ще й злодій кине гривню в борг.
Заходять в двері різні люди,
Приносять радості й жалі.
Вона лікує всіх і всюди
Поки живем ще на землі.
Світлина з інтернету.
Дзвіниця і церква на акварелі Адама Батицького 1928 року.
Гарно про святе... 
