Осене, осене...
Небо ще з просинню.
Осене, осене...
Айстри цвітуть.
Осене, осене...
Ми тебе просимо:
дні золоті хай
тепло ще несуть.
Осене, осене...
Трави із росами,
Осене, осене...
Фея багряна,
золотом золото,
наче покосами,
скрізь повстеляла
ти килимами.
Осене, осене...
Все в акварелях.
Геть ностальгію!
Не місце хандрі!
Висну в багряно-
злотих я тунелях.
Кетяг калини
горить на порі.
Осене, осене..
Листя золочене,
плетиво світла
і павутинки.
Осене, осене...
Будь ти привітна,
щоб не скотилася
жодна сльозинка.
Осене, осене...
Я уже з просіддю.
Ро'ки мої
забираєш з собою,
линуть до тебе
вони зі сповіддю,
в серці ж романтика,
ніби весною.
