🇺🇦Українка, зазомбована на любов до рідного краю, місцями бандерівка.
❤
Жартувала доля, широко всміхалась,
Бо раділа щиро, що мені дісталась.
Знає, що шаную, вірить, що все зможу,
Споглядає нишком, як до себе сходжу.
То зупинить вчасно... То піддасть азарту...
То сльозою вмиє... Й знову кине фарту...
Дозами, потрохи... Щоби не втопити
В щасті чи у горі, а щоб укріпити.
Дякую, голубко, всі дари ціную -
Слухняно приймаю та імпровізую.
Під твоїм крилом я до небес злітаю
Й маленькі стежинки у шляхи вплітаю.
❤
Мої коралі, перли і гердани -
Невидимі прекрасні намистини...
То не бурштин, не дорогі метали,
А з ДНК народжені клітини.
(У них любов від матері прабабці,
Кохання що за статки не відда́ла.
Завзятість від бабусиної мамці,
Що все життя в самотності страждала.
Там є терпіння море від бабусі,
Що знала змалечку, якою є біда...
Там сила духу - спадок від матусі,
Котра давно із неба спогляда...
І сьогодення є блискучії перлинки -
Виблискують, мов сонячна зоря,
То найдорожчі в світі намистинки,
Котрим сама яскравості дала.)
Мої прикраси вартості не мають,
Вони безцінні - мій найбільший скарб!
Мої коралі з серця мого сяють,
Ллючи у світ красу блаженних барв. |