(Віршик обіграє значення імені Лесі Українки - Лариса (чайка).
Поетка Чайка – он вона, над морем…
Напрошується легко рима «горе».
Яким же може бути горе птахи?
Бач, як вона летить… Хіба невдаха?
Ця Чайка знає, як боротись з болем.
Вона відверто сильна – в цьому й горе.
Вона різка буває і недобра…
Великі хвилі виросли довкола,
Та голос свій вона примусить чути,
Тим, хто почув його, – вже не забути.
Вона за волю битись закликає,
Байдужих до неправди – зневажає,
А ще про неї визнати годиться,
Що скривджених жінок це захисниця.
Якщо несправедливий чийсь коханий,
Вона суддею, і суворим, стане.
Герой з легенди і поет великий
Від неї чують: знай, твій скарб - ця жінка!
Що ще уміє? Світом милуватись,
Красотам рідної землі вклонятись.
Рядки – і зброя, і жива водиця…
І войовниця це, і чарівниця.
Буває нелюб’язна, неприємна –
Проте любові гідна. Це напевно.
13.02.2024
