Де єство втрачає рівновагу,
Хворобливу сутність має світ.
Тож не треба бути супермагом,
Щоб зогнилий виявити плід.
А думки – вони такі підступні –
Кожна точить мозок як хробак.
І слова – води товчі́ння в ступі,
Бо не мають щирості озна́к.
Від людей дісталося планеті –
Чи то Бог для того світ створив?
Краєвиди в ультрафіолеті
Поглинають стиха негатив.
Фіолет лікує тіло й душу –
Океаном витончених сфер
Омиває вистраждану сушу,
Там, де час на довгу мить завмер.
Жах повзе мов курява землею.
Все у світі ніби набакир.
З пантелику збиті пруть стернею –
Суперечний в них орієнтир.
Ну а ти вглядаєшся у простір...
У глибінь фіалкових тонів...
І здається: все навколо – просто!
І не треба серцю зайвих слів...
28.02.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
