Було! Наснилося село,
Оте старе, як на картині,
У грудях тисне і донині,
Як гармонійно там було,
Бо дороге усе людині.
Ставок дрімає у долині,
Навколо пишно зацвіло,
Буяє зеленню зело,
Огуд принишк, дріма на тині,
А поруч - чисте джерело.
Мене сюди знов привело,
Де у старесенькій хатині,
Мені, простій сільській дитині,
Бабуся гладила чоло,
Й вкривала хліб на скатертині.
А я в благенькій полотнині,
Покинула своє житло,
Розмилось часом долі тло,
І знов, неначе на світлині,
Згадалось все, що там було…
10.03.2025
