Уже перед тобою той рубіж,
Коли ще не старий і вже не юний.
Тоді заб"ється серденько скоріш,
Торкнула ж ностальгія його струни.
Оглянешся на пройдені роки -
Чого досяг, а що ще не судилось,
Приплив відчуєш раптом сил в собі,
Неначе друге дихання відкрилось.
Устигнуть прагнеш більше, ніж зробив,
Щоб залишити в спадок поколінням
Чимало добрих справ і навіть див
І жить з незаплямованим сумлінням.
Твої нащадки скажуть згодом хай,
Що є на кого їм в житті рівнятись.
Поки живеш - потрібно не здаватись,
Творити й на землі небесний рай.
