Розпалився кучер ковалевий,
Затопив водою ставу пічку,
Задивилась мавка невесела
На латаття, що покрило річку.
Як припнеться Пан, то буде й повість -
Посміхнеться сич у сивий простір,
Хвилями рулонними типовість
Провістить початок свій о шостій…
Так воно, коли негода ниє
Відбувається завжди на тлі фрустрацій.
Ближній любить, а земелька криє
У ріллю без зайвих варіацій…