Знов без тебе забуду на мить
Все, що сталося, що відбулося,
Ніби вчора ми вміли любить,
Ніби все це нам тільки здалося.
Серед буднів, як серед стерні
Наші п’яти в мозолі натерті,
Наші губи були у вогні,
Та сьогодні посохли до смерті.
Може статись на мить уві сні
Я прокинусь чомусь без любові,
Це без тебе той сніг навесні,
А з тобою мелодії нові.
Повернися, не йди, не біжи!
Зупинися, щоб тільки здалося,
Як все пройдено вже напиши
І зізнайся мені, як жилося.
Забуваю без тебе на мить,
Що з тобою всі мрії здійснЕнні,
Лиш без тебе не вмію любить,
Лиш з тобою знаходжу натхнення!
Олександр Сичов
