Зимовий вечір
Зимовий вечір думами стає,
Де тихо диво тчуть бабусі руки,
Коловороток й ті магічні звуки,
Снується нитка, мов життя моє.
Клубки, намітки, краски і верстат,
І човник там із цівкою прудкою,
Туди б хоч раз вернутися назад,
В дитинство те, де я була малою.
Під сонцем там стежини полотна,
Такі ж біленькі, як життя безкрає,
Ти ще не знаєш, що й твоя одна,
Простелиться куди від цього раю.
А потім лиш приходитимуть в сни,
Садок вишневий і трава шовкова,
Стежини полотна, казкові килими,
Як в тихий вечір пісня колискова.
Галина Грицина.
* Коловороток - прядка, що полегшувала прядіння.
Галина Грицина.
