. "Все життя шукаємо правду,
А знаходимо лише брехню."
А правда наша - страстна чаша,
Страшніша страшної війни,.. -
Народження і смерть, і доля наша,
І терени життя,.. якими йдемо ми.
І розкіш тут, і страшна біднота,
Обнявшись йдуть по наших п'ятах.
А ми ховаємся, як миші від кота
В старих мішках,.. а хто в палатах.
Та ти знайдеш нас все одно, -
І пісні нашій тут кінець...
Здобутки всі ідуть на дно,
А нам дістанеться вінець...
Та ще тонка із воску свічка,
Яка тихенько гасне у руках.
Не буде в кришці навіть "вічка",
На дні залишиться лиш прах...
Дивне життя і смерть наша така,
А десь між ними істина зарита...
Все життя до неї тягнеться рука,
Й дарма!.. Ми не оплатили мита...
От ми і одягаєм правду в шати,
Та називаєм вже її брехнею...
І вішаєм на неї срібні лати,
Щоб інші вже захоплювались нею.
О, бідна доле, ти нещасна!
І як тобі між ними жити?..
... Яка богиня тобі красна?..
Чию сльозу ти будеш пити?
