|
Жили з тобою по сусідству ми,
Така вже випала нам доля,
Ти врізав мені замок у двері,
А я прасувала твої сорочки.
Все було по-дружньому,
Спокійно, без хвиль,
По-сусідські, як треба,
Говорили, як завжди,
Про літературу, нові кижки,
Філософію, парапсихологію,
Сперечалися інколи до хрипоти.
Ти залишав мені від квартири ключі,
Щоб я поливала твої квіти,
Як одинокі душі, зближалися ми,
Тобі була потрібна дружина-кухарка,
Щоб була твоєю тінню,
А я хотіла бути особистістю
І не ховатись за спину.
Інколи, накривав стіл ти
І ми ,вино чи кон'як пили
З твоєї Житомирщини.
Потім з'явилися , якісь передчуття,
Чулися в повітрі кохання флюїди,
Далі оцінюючі і пронизливі погляди...
Потім "заміж" запропонував,
Що буду я четвертою " неофіційною",
А другою " офіційною".
Я подумала, що ти шуткуєш так
Та все зірвалось у раз,
Премію тобі дали,
Ти змінився враз,
Загуляв, загудів,
Газети, журнали,
Телебачення, зустрічі,
Погрубів і розчарував,
Спала з моїх очей пелена...
Тебе і себе в майбутньому побачила я
І жахнулася від тої картини...
Потім ти за розум взявся,
Але з іншої сторони,
Твоя урінотерапія, довгі пости,
З корінцями супи,
Я не фанат,не для мене вони були.
Ти всім доказував,
Кулаками бив в груди,
Що ти неперевершений геній
І повинні воду з тазу пити
Де мив щойно ноги ти.
Потім отримав нове житло,
Хоч і поряд, та все ж таки
Розійшлися наші дороги...
Інколи , коли я не вдома
приходиш до мого сина,
Телефонуєш, коли, щось треба,
При цьому, сказавши де публікують тебе,
В якїй газеті, чи журналі інтерв'ю
З тобою випустили....
На устах у тебе одна політика,
Не витримують і уходять від тебе жінки...
Ти продовжуєш по телефону мені
На весь світ бурчати,
Що, нікому тобі варити борщі
І всі такі, сякі...
А ти, хто ти, П.......... Ж...я?
ID:
152244
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 28.10.2009 00:22:31
© дата внесення змiн: 28.10.2009 00:22:31
автор: Макієвська Наталія Є.
Вкажіть причину вашої скарги
|
