До мене прилетів на підвіконня
Голодний і замерзлий горобець.
Дала йому я зернят на долоні,,-
він процвірінькав,що зимі-кінець.
Він сповістив,що сонечко пригріло.
Бурульки розтопились над вікном .
Сумні дерева з віт своїх струсили
Холодний почорнілий сніг,
Що обліпив кругом.
І вже ці перші сонячні цілунки
Зігріли наші душі накінець.
Чекаємо від березня дарунків.
Весні із пролісків сплетемо ми вінець.
