Знов марно весна приходила,
А серце коханням зоріло,
Любило...
Закохано ніч танцювала,
Душа попід тинню блукала,
Чекала...
Підморгує тихо розлука,
Вмирає світанок без звуку,
Час муки...
І слова останнього просить
Кохання моє стоголосе,
Та досить...
Бреду мовчазна манівцями,
А вітер насвистує гами
Між нами...
Душа, мов сирітка убога,
Боїться світанку нового,
Для чого?..
