В присмерку вечірньої зорі,
Коли ще сонце за обрій сідає,
В полі, біля одинокої тополі,
Розведу я вогонь. Нехай палає.
Думками до тебе порину,
Твій образ , перед собою поставлю,
До грудей тебе пригорну,
Ти чуєш! Я тебе до безтями люблю!
Візьму я слід, з твого сліда,
І свій, з твоїм з`єднаю,
Прошепочу заговірні слова
Та їх до вогню повкидаю.
Спалахне вогонь до самого неба,
Туди первісну молитву свою відправлю,
Й наші долі назавжди зміню,
Ми разом ! Страждати вже не треба.
*******
Це я тобі коханий говорю,
Це я тобі кричу!
Почуй через ефір мої слова
В своїх мізках.
