Несмілою ходою Крізь власні почуття. Холодною водою Крізь спогад, каяття. Я знов іду до тебе, Над каменем схилюсь І тихо ледь помітно До Бога помолюсь. Тебе він не поверне, Ти вже давно пішла. Лишивши лиш для мене Зпізніле каятя!
ID: 169964 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 05.02.2010 09:03:47 © дата внесення змiн: 05.02.2010 09:03:47 автор: Левченко Оля В.
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie