Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Іванова: ПАМЯТІ МАМИ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наташа Марос, 07.12.2018 - 17:05
Щемно і боляче... дуже боляче... прочитала коментарі... безглузда смерть й від того ще страшніша непоправна втрата... Світла пам'ять мамі, а вашій великій дружній родині процвітання і благополуччя!!! Любов Іванова відповів на коментар Наташа Марос, 07.12.2018 - 17:59
Дякую, моя дорогесенька... Роки додають нам срібля на скроні, матеріальних статків у родинах, але не можуть вгамувати біль, пов"язану зі смертю найдорожчої людини.
євген уткін, 24.12.2016 - 15:56
Ой як же Ви сколихнули мою память.Не дарма ж кажуть що велике бачиться з далеку, моєї мами теж немає , учора був на цвинтарі і пригадалосьСкінчилося твоє життя Вже зяє викопана яма. На цвинтарі труна і мама – Назад немає вороття. І ось прийшла прощальна мить – Хвилина тяжкої розлуки, І сльози крапають з розпуки – Душа щемить, душа щемить. Прощай, ріднесенька, прощай. Ти покидаєш нас навіки Труну уже закрило віко, І це межа, і це вже край. Така невідворотна суть Таку вже долю мають люди. Земля тобі хай пухом буде, А ми земний продовжим путь. Ми з ніжністю тебе згадаєм, Та вже разом не заспіваєм, Про чебреці, що за селом, Про чорнобривці під вікном, Про рушничок і вишні біля хати, Коли збиралися гуртом , Лунала пісня за столом, Ти ж так любила, мамо, заспівати. Любов Іванова відповів на коментар євген уткін, 24.12.2016 - 16:03
Ваш біль мені зрозумілий... як і Вам - мій... Дякую, що розділили мою довічну тугу..
Аліна Шевчук, 12.07.2010 - 10:04
Мати Вона була красуня з Катеринівки. Було у неї п'ятеро вже нас. Купляла нам гостинчика за гривеник, Топила піч і поралась гаразд. Ходила в церкву, звісно, як годиться. Гладущики сушила на тину. Така була хороша молодиця і мала мрію гарну і чудну. У ті часи, страшні, аж волохаті, коли в степах там хто не воював, - от їй хотілось, щоб у неї в хаті на стелі небо хтось намалював. Вона не чула зроду про Растреллі, Вона ходила в степ на буряки. А от якби не сволок, а на стелі – Щоб тільки небо, небо і зірки. Уранці глянеш - хочеться літати. Вночі заснеш у мужа на плечі. Де б маляра такого напитати? Навколо ж орачі та сіячі. Уваживши ту мрію дивовижну, приходив небо малювать шуряк. Вона сказала: - Перестань, бо вижену. У тебе, - каже, - небо, як сіряк. Якийсь художник у роки голодні зробити небо взявся за харчі. Були у нього пензлі Боговгодні, став на ослін, одсунув рогачі. У нього й хмари вигинались зміями, уже почав і сонце шюмінке. Вона сказала: - ні, ви не зумієте. Злізайте, - каже. - Небо не таке. Вона тим небом у тій хаті марила! Вона така була ще молода! Та якось так - то не знайшлося маляра. Все якось так - то горе, то біда. І вицвітали писані тарелі, і плакав батько, і пливли роки, - коли над нею не було вже стелі, а тільки небо, небо і зірки. Ліна Костенко Любов Іванова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я плачу... Дякую, що долучилася до нашої світлої пам"яті.. Бережи свою матінку..
Радченко, 01.07.2010 - 21:34
Боляче.Боляче.Боляче. Я Вам співчуваю.І скільки б років не минуло, серце буде плакати і пам"ятати. Царство небесне нашим матусям.Любов Іванова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую.... За все...
Борода, 28.06.2010 - 18:39
ВКЛОНІТЬСЯ ЗОРІ, ЗУПИНИСЯ МИТЬ! ДЕСЬ ТАМ МАТУСЯ МОЯ ПОМІЖ ВАМИ. ЯКБИ ВИ ЗНАЛИ, МАМО, ЯК БОЛИТЬ ЗА ВАМИ СЕРЦЕ ТЕМНИМИ НОЧАМИ Я ЗНАЮ - НЕ ВЕРНУТИ ВАС З-ЗА ХМАР. МЕНІ Б ЛЮБОВ ВСЮ ВАШУ ОСЯГНУТИ І ПЕРЕДАТИ В СПАДОК, ЯК ВАШ ДАР КОХАНИМ, ДІТЯМ, ПРАВНУКАМ І ВНУКАМ! Вічна пам*ять вашій матері, Любо! Вона завжди з вами і зараз говорить небесним світилам: «Дивіться, це моя донечка! Це моя Люба!» Царство їй небесне Любов Іванова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я - плачу... і вірю вашим словам.. Так, вона говорить небесним світилам і про мене... і про сина та ще трьох своїх доньок.. На сьогодняшній день у всіх все гаразд.. Матуся була б спокійна за нас.. була б обігріта нашою любов"ю... Не дано нам такого щастя.. Загинула від рук убивці.. нашого батька-п"яниці.. Ми в одну мить залишилися без обох батьків.. І якби не вселенська любов одне до одного, яку привила нам матуся, ми б повмирали... або розбізлись хто - куд, як руді мишенята.. Такої дружби братівсько-сестринської, як у нас - мабуть немає.. І в горі .. і в радості - завжд разом!!Дякую Вам уклінно за неймовірні. теплі.. співчутливі слова.. Любов Іванова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хай упокоїться зі святими.. АМІНЬ....Любов Іванова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вклоняюся до ніг за підтримку і розуміння..
miroshnik, 28.06.2010 - 13:03
большая семья - и в каждом из вас - мамино теплоискренние слова музыкальные стихи светлая память Наталі Рибальська, 28.06.2010 - 12:00
Вічна пам"ять... Співчуваю та розумію. Моєї мами немає 11 років... Досі боляче...
Любов Іванова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звичайно, ви мене розумієте.. Хай з Богом спочивають!!Любов Іванова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за співчуття, за щирість слів..
Любов Іванова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, що у цей день ви зі мною..
Любов Іванова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дяакую... і ціную ваше розуміння та підтримку..
Любов Іванова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що у цей день ви зі мною...
viter07, 28.06.2010 - 09:57
Роки ідуть, але воно - болить...ми ні на мить не можемо забути гіркої втрати біль і тугу, смуток, та час іде і якось треба жить... Любов Іванова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Авжеж.. Та й кажуть всі, що час лікує..З роками не така гостюща біль.. Та кожен з нас і до цих пір сумує. Бо не знакає мами голос звідусіль.. |
|
|