Невже хтось править нами?
Хтось кращий чи розумніший?
Людина. Як ми людина!
У Білому-пребілому Домі,
У чорному-пречорному фраці
З червоною кров’ю –
Як ми...
Усі ми...
Без іскор в очах і душі....
***
Невже ми ляльки?
В руках світових ляльководів?
Невже тільки жарти безглузді?
На вустах королівських блазнів?
Ми – безлика маса?
Ми – безумці, шалені, скажені?
***
Ким би ми не були
Ми завжди будем вітру дітьми,
Що гуляє в спекотнім степу,
Коли ми босоніж летимо...
У мрії..
Ми дощу найбільш віддані слуги,
Коли зливаємось у ніжних цілунках під болючими краплинами його сліз...
Під пишним зелом,
Під єдиним небом...
Ще поки блакитним...
Ще поки реальним...
***
Ким ми будемо? Ким ми стали?
Чи ми досі бездушні ляльки?
______________________________________
______________________________________
(02.08.10)
