У подертих блокнотах слова
Соромливо просвічують душу
Ностальгію прожЕне журба
Паритет цей весна порушить
Нових фарб і палітру думок
Жмуток музики, голос чийсь… тихше!!
Це у бійці зомлілих думок
Моя вітряність мрію колише…
Заспокійливим шелестом травень
Розпаковує збірки дарунків
Щось забуте у серці щемить
І приймає навали цілунків
Записник пацифіста – в вогонь,
А розхристаний спокій – у воду!
І стабільність моя – новий зрив!
І емоції в ціль свою – з ходу!
́́
