Надворі градусів п’ятнадцять обіцяли
І тільки мінус невимовно сумував,
Десь стільки снігу ми вже не чекали,
Проте він повернувся й сипать пухом став.
Усе укрилось білим всюди духом
І двадцять сантиметрів кинули прибій,
Усюди корки в центрі й дивні слухи,
Що перше січня скаже: «Сніг! Відбій».
А скрізь машини ковзають по бруку,
Із фар лапате світло лиється у даль…
Хтось впав, хтось підвернув там руку,
Хтось загубив найкращий в світі шаль.
Там стукнулись джипи, нові машини
І Городоцька суне у рядах собі,
А я в думках додому знову лину,
Щоб відвернутися від гіршої брехні.
Стою в маршрутці ступором білявим,
Авто заносить градусів на сорок п’ять,
Лиш мимоволі споглядаю на чорняву,
Яка до поручні тулилась між дівчат.
І ми зустріли погляд ненароком
Та присоромившись пустили очі вниз…
Така картина сталась перед Новим Роком…
Усе минулось, зникнуло кудись…
01.12.2010 року ЛМР – Рясне (Львів)
