Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Медуниця: У лісі дощ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та це і не дивно...Ти ж це місце знаєш... Як до озера іти... І дуб старий, розлогий, що втрьох не обійняти... Поплач ще тут: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289944 Я тут зараз не дуже буваю, часу бракує... Ти пиши, я відповідатиму, як час матиму, по старим віршам народ не дуже шастає, можна спілкуватися. Але потім "для вєчності" увесь "приват рзрюмсаний" треба до людського стану довести... Рада Тобі! Шустрик Ти! Я знала, що Ти мене знайдеш. Твій барсук мені казав, що Ти кого хочеш можеш в інеті знайти... Апрельский, 17.02.2011 - 23:46
"Збережена "територіальна" правда" -тоже симпатичная. Просто я более поверяю гармонию логикой, а Вы высоким чувством берёте. Теперь имею второй, территориально-правдивый вариант: рука ведет по коре, как бы предощущая следующие строки стиха про "гілля, сіре небо та дірявий щит". Осталось только вернуться домой и... далее по тексту Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
За гармонию! И логикой! И высоким чувством! Апрельский, 17.02.2011 - 00:33
Прошу прощения за опечатку.Вместо "Да и со строки" требуется "Да и строки". P.S. за "Деревам весь мій біль дано відплакать" - отдельный респект Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Опечатки не заметила.Да, есть некий недостаток на сайте - в отправленном коментарии невозможно ничего исправить... Спасибо за "отдельный респект" А мне у Вас очень понравилось: "только небо свинцовым илом заливает лицо моё" Апрельский, 17.02.2011 - 00:20
Для начала и Очень хороший стиль, душевный. Только поменять вторую и третью строфу, имхо, было бы лучше. Во-первых анафора (У лісі дощ), то бишь одинаковое начало строки, придало бы некоторую стилистическую стройность стиху. А во-вторых и повествовательную тоже. Даже слово "гілля", а потом уже, в повторе "гіллячко" - придало бы оттенок нарастающей нежности. А так получается сначала нежно, а затем сугубо по факту: "Гілля дерев завмерло в млі і тиші". Да и со строки: "Шлях розвезло. В багнюці мої ноги. Рука корою мокрою веде" и "Пора додому. Під надійним дахом Запи́шу вірш..." - выглядят цельно. Но, как бы там ни было, мои поздравления ещё раз Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваше прочтение мне снова пришлось по душе.Вероятно, так действительно, было бы стилистически стройнее, и с "оттенком нарастающей нежности". Далі- вибачте - я - українською. У вірші збережена "територіальна" правда: мокрий шлях - доторкнутись до кори улюбленого дуба - вийти до озера. Крім того, мені якось хотілося б зберегти поруч дещо сумнівні "дірявий щит" і "надійний дах". А Вам - гарно дякую! Груздева(Кузнецова) Ирина, 09.02.2011 - 00:55
увы, совею...Малыш день с ночью попутал, вот и гуляем часов до 6 - 7... А потом жаворонков в школу собираем Вячеслав Романовський, 08.02.2011 - 09:50
Останній рядок на тичинівському рівні! Просто здорово! Вітаю Вас!
Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Думаю, що Ви мали на увазі рівень "Сонячних кларнетів", а не "Партія веде".Якщо це саме так - дякую. Дуже люблю:"Ви знаєте, як липа шелестить..." Дякую Вам! Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо!Очень тронута! Особенно временем написания комментария! Интересно, здесь Вы кто: сова или жаворонок? Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Вам!Я байдужа до оцінок, але не до відгуків у серці. Дякую Вам за щире сприйняття цього вірша. |
|
|