Сніг торкається моїх долонь
І застигає на руці,
Тане швидко він в полоні,
Каплею спадає до землі
І ледве чутно знов стає
Буленьким маревом зими...
Забравши все тепло моє, -
Його відчуєш ти...
Коли десь там, вже далеко,
На твоїх долонях буде сніг,
І ти дмухнеш так легко-легко,
А твої груди зіжме сміх...
Він кісткою у горлі стане,
Він зробиться клубочком сліз.
В калюжі, коли сніг розтане...
Побачиш ясні зорі в ній...
А я дивитимусь в той час на небо,
Мої зорі бавляться лише там.
Я пам*ятатиму, що ти далеко,
Та зі свого серця тебе не віддам...
2009-10
