У кожній з цих машин я бачу смерть -
Вона повсюди чигає на мене.
Життя - це радість, бурність, круговерть...
Життя - це одинокість, недостатність у потребі...
У кожній з цих зірок реве буття:
Одні погасли, інші - відродились.
Постійно щось гризе в театрі каяття...
На нас усі боги сьогодні розізлились...
У кожного історія в богів своя
І оповіді лилися б про них роками.
Усе, що є - солодкая брехня,
Яка утерлась тихо поміж нами...
У кожної людини правдонька нова,
Яку потрібно дико пережити.
Комусь потрібна добрая нора,
А кОмусь - конкурента десь убити.
І так товчеться зношене життя.
Постійно шизофренія кує нам мізки...
Яке нам світить пишне майбуття,
Коли в нас совісті лишилось трішки?
15.02.2011 року Львів
Вірш для роздумів. Андрію, мені доводилось багато зустрічати дивакуватих людей, які говорили мудрі речі, до яких на жаль мудрі по життю люди не доходять.
jaryj відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00