Біла хата у садку вишневім,
Чорнобривці що ростуть коло вікна,
І старенька сива моя ненька,
Ніжна і турботлива моя.
Пам ятаю її ніжні ,руки,
Які пахли хлібом і теплом,
Усмішку відкриту і ласкаву,
Голову покритую платком.
Пам ятаю піч велику серед хати,
Де матуся хліб завжди пекла,
Вона була мила і тендітна,
І завжди усміхнена така.
Пролетіли дні мого дитинства,
Тай і юність в далечінь пішла,
Тільки сива моя люба ненька,
В небуття давно вже віддійшла.
